Дух Святий був з нами і він одразу відкрив серця кожного, хто був присутній з нами. Військові йшли на розмову, співали з нами пісні, просили помолитися за них.
А через два тижні їх відправили на нуль, в їх перший бій. Я тиждень не міг дозвонитися до Сергія. Але коли він вийшов на зв'язок, я був дуже радий його чути. Але те, що він розповідав, це був суцільний жах. Те, через що йому прийшлось пройти. Він розповів, як Дух Святий, підказував йому, куди не йти, бо там небезпечно. Але інший побратим йому не повірив, пішов і загинув. 
Розповів, що ще в машині, коли їхали на позицію мав відчуття, що потрібно зарядити "лимонки". І одразу ж після висадки йому прийшлось їх використати, щоб врятуватись від орків, які вже були поруч. 
А коли повернувся з нуля живим і неушкодженим, то побачив, що в нього весь бронежелет в осколках, а каска в дирках, як сито. А на ньому жодної царапини. Він переконаний, що його зберіг Бог, зберегли наші молитви, за нього. Він розповів, що всі військові, які були з ним в селі, до яких ми приїжджали, живі і здорові.