Ми працювали на одному з пунктів прийому поранених на передовій. Я пам’ятаю той момент, коли приїхала евакуаційна медичка, з якої вибіг побратим і став кричати, що є один важкий і декілька поранених. Коли я кинувся до машини і допомагав діставати важкого, я побачив, що він помер. Але незважаючи ні на що, ми занесли його в приймальню до лікарів, де я крикнув, що у нас є важкий. Один із лікарів сказав: «Клади його сюди». І медики взялися реанімувати нашого побратима. Поряд лежав ще один поранений, і я запитав у нього, як звати його товариша, на що він сказав Олександр.